Жіночий монастир Покрови Пресвятої Богородиці в Турковичах

Турковичі – це особливе місце для синів Холмської Землі. Як співав український православний люд Холмщини, «До Туркович спішить народ на Ризи Положення». Хоч протягом багатьох років не було чути в Турковичах православної молитви, пам’ять зберігається до сьогодні. Турковицький монастир був розташований у самому серці Холмщини – там, де віднаходимо початки історії регіону. Саме поблизу Турковичів, у селі Чермно, знаходяться сліди славного граду Червень, який дав назву Червенським градам. Момент створення самого монастиря гине в безодні історії. У пам’яті місцевого українського населення був живим переказ про об’явлення образу Божої Матері в Турковичах. З того часу мав взяти свій початок також монастир. Згідно з цим переказом, польський князь Владислав Опольчик запрагнув вивезти з недалекого Белза, який перебував у його власності, до рідного Ополя всі дорогоцінності, в тому числі також стародавню ікону Божої Матері. Дорога вела власне поблизу Туркович. Коли, відпочивши, князь захотів їхати далі, коні не могли зрушити з місця віз зі священною іконою. Подвоївши сили, ікону таки вдалося повезти далі, і мала вона потрапити аж до Ченстохови. На місці, де стояла ікона, залишилося дивовижне світло, в якому видніло обличчя Пресвятої Богородиці, яке пізніше відбилося на полотні. Місцеві православні мешканці в пам’ять про цю дивовижну подію мали збудувати на цьому місці церкву, яка дала початок Турковицькому монастирю. Немає вірогідних історичних джерел, які б говорили про початки турковицького монастиря. Знаємо лише, що чоловічий монастир у Турковичах існував, як уніатський, до 1749 року, коли був зачинений холмським уніатським єпископом Максиміліаном Рилло, а церкву з іконою, якій поклонялося місцеве населення, підпорядковано парафії у Сагрині. Монастирське життя відродилося у Турковичах щойно в 1903 році, коли тут була створена філія жіночого монастиря у Радочниці. З 1912 р. тут уже існував самостійний православний жіночий монастир, у якому відкрито вчительську семінарію, Народний дім, аптеку, шпиталь і рільничу школу. На свята тисячі паломників прибували до Туркович, щоб поклонитися образу Божої Матері. Особливо урочисто тут відзначалося свято Положення Ризи Пресвятої Богородиці у Влахернах (15 липня) та Покрови Божої Матері (14 жовтня). Турковицьку традицію перервала Перша світова війна. Чудотворний Турковицький Образ був вивезений углиб Росії, звідки він уже ніколи не повернувся. Після 1918 р. приміщення монастиря були забрані в православних, а собор – зруйновано. Незважаючи на це, в 1920-х роках, коли православні мешканці Холмщини повернулися з еміграції на рідну землю, Турковицьке свято відродилося. Збудовано капличку, в якій розміщено копію чудотворної ікони, і знову до Туркович прибували тисячі паломників. За деякий час у Турковичах (хоч і неофіційно) поселилися православні монашки. Така ситуація тривала до половини 1940-х років. Після депортацій православного українського населення з Холмщини в 1944-1946 рр. до Радянської України і в рамках акції «Вісла» в 1947 році на північні та західні землі Польщі, православна молитва в Турковичах була перервана. Капличка з іконою була занедбана, спрофанована, чудотворне джерело – засипане, цвинтар – знищений. Коли в 1981 р. сюди завітав зверхник Православної Церкви в Польщі митрополит Василій, несподівано в напівзруйнованій капличці він віднайшов копію Турковицької ікони. Вона була розміщена в Варшаві, а потім – у найближчій діючій православній церкві в Томашеві, де також було відроджене свято Турковицької Ікони. У 1990 р. з міркувань безпеки копію ікони розміщено в Яблочинському монастирі, де також започатковано свято на її честь. На Холмщині більш урочисто свято Турковицької Ікони почали відзначати з 1995 р. – спочатку в Томашеві Люблинському, а потім – у Грубешеві. Тоді також на свято почали прибувати з України колишні мешканці Холмської Землі. Переломним моментом для відродження Турковицької традиції став 1999 рік., коли вперше від 1940-х років у день свята Турковицької Ікони відбулося православне богослужіння у самих Турковичах. Тоді був освячений пам’ятний хрест на території колишнього монастиря, розташований на ділянці, яка знову стала власністю Православної Церкви. З того моменту кожного року 15 липня у Турковичах відбувається процесія і молитва з освяченням води. В урочистостях беруть участь православні ієрархи, духовенство і сотні паломників. Восени 2006 р. Православній Церкві вдалося повернути колишній Народний дім, що розташований на території монастиря навпроти пам’ятного хреста. Це приміщення сьогодні пристосоване до релігійних потреб, що створить умови для відзначення свята на честь Турковицької Ікони Божої Матері в самих Турковичах.

 

22-546 Турковичі